| |||
|
|
Дерень Руслана
************ Не говоріть, що я сама - Я наодинці з самотою. Вона прийшла сюди сама, Мене наповнити собою. Коли всі друзі розійшлись, Вона єдина залишилась, Й під образами у ночі За мене лиш вона молилась. Моя крилата самота - єдина віра. Вона втомилась і прийшла до мене знов. Моя єдина і свята - вона, як жінка, Якій не хочуть дарувать свою любов. Не говоріть, що я одна. Ви неправі - я поруч з нею. Вона не щедра на слова - Лікує тишею своєю. На зраду вас не розміняє, І не продасть вас за червонці. Найкраща подруга моя - Єдина, що дається жінці. Дёмова Наталья ******************** Я виграла. І звуки всіх октав Не змінять цього, як не змінять долю... Я виграла тому, що ти програв! І я іду від тебе. Йду на волю... Ти ще почуєш - ні, не голос мій - Далекій відгомін минулих років. І ти подумаєш, що врешті ти прозрів, Ти знов здригнешся від знайомих кроків... Та ти прокинешся із сірої омани, І впадуть твої стіни з кришталю, І всі твої ілюзії розтануть - Та буде надто пізно для жалю. І лиш на мить тоді побачиш знов Портрет з минулого - як ти мене віддав... І в твоїх жилах захолоне кров: Ти зрозумієш, що в ту мить - програв. Гнатюк Катерина *************** Так холодно… Спустилась в очі ніч, Замерзло серце від дихання льодяного, Здається, що над прірвою стоїш - Так холодно, так холодно без нього... Болить душа, сховавшись у пітьмі, І кожне слово - сіре, наче небо. Так боляче, так боляче мені, Так боляче лишатися без тебе! Тягучий біль... Він падає на дно. Я п''ю його не вперше й не востаннє. Мовчить любов, немов німе кіно - Так холодно лишитися без тебе. Былынь Анна ************ Восемь утра, Только ряд до тебя, И ты скоро уснёшь… Ну, а мне не до сна. За кафедрой кто-то Читает там что-то, Пытаясь кого-то Увлечь, кроме стен… Я что-то рисую И где-то ревную, А ты и не знаешь, Не знаешь совсем… Она На всех нас так похожа! И я, Я, наверное, тоже. Но ей подфортило… Так что же?! Все это понять мне никто не поможет… В туман, в потолок, Туман на столе… В тумане вся жизнь, Вся жизнь - как во сне. Сидеть здесь должна. Зачем - не пойму? Тебе не нужна, Скажи - почему? За кафедрой кто-то Читает там что-то, Пытаясь осмыслить Бессмысленность нас… Я что-то рисую И где-то ревную. Не те я задачки Решаю сейчас… |